Територіальні органи ДФС
у Миколаївській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 31.03.2017 №1638/10/14-29-12-02-20

05.04.2017

Головне управління ДФС у Миколаївській області розглянуло лист ТОВ <…> щодо бази оподаткування податком на прибуток при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему та на підставі статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) надає індивідуальну податкову консультацію.

Оподаткування доходів юридичних осіб, які знаходяться на загальній системі оподаткування, регламентується розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Для обрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПКУ).

Отже, господарські операції платника податку відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування з подальшим його коригуванням.

Норми ПКУ, в редакції до 01.01.2017, при переході із спрощеної систему оподаткування на загальну не передбачали різниці, які б збільшували або зменшували фінансовий результат до оподаткування на суми оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, та на суми доходу за відвантажені (надані) товари (роботи, послуги), попередня оплата за які оподатковувалась єдиним податком під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Починаючи з 01.01.2017 відповідно до підпункту 140.5.12 пункту 140.5 статті 140 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, з отриманого доходу за відвантажені товари, виконані (надані) роби (послуги), передоплата за які отримана на спрощеній системі оподаткування, нормами ПКУ не передбачено.

Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Що стосується коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до пункту 18 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, то зазначені норми використовуються за операціями, по яких :

дохід для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначався за датою надходження коштів на банківський рахунок або в касу платника податку, і станом на 1 січня 2015 року у платника податку була наявна дебіторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, що надійшла на банківський рахунок або в касу платника податку після 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування;

витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Враховуючи зазначене, при переході ТОВ «….» з 01.07.2016 із спрощеної системи оподаткування на загальну систему, коригування фінансового результату до оподаткування на суми оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, та на суми доходу за відвантажені (надані) товари (роботи, послуги), попередня оплата за які оподатковувалась єдиним податком під час перебування на спрощеній системі оподаткування, нормами ПКУ, в редакції до 01.01.2017, не передбачались.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.


     

До списку