Територіальні органи ДФС
у Миколаївській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 14.12.2016 № 4294/10/14-29-12-01-10

05.01.2017

Головне управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області розглянуло лист товариства «….» про надання податкової консультації щодо складання податкової накладної за операціями, здійсненими на користь судновласника – нерезидента, які сплачуються морським агентом за договором морського агентування, та повідомляє наступне.

Відповідно до положень Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995 № 176/95-ВР агентські організації (морський агент) - постійні представники судновласника, які діють у морському порту або поза його територією та за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства (стаття 116).

Взаємовідносини за агентськими договорами регламентуються главою           31 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV (далі – ГКУ). Відповідно до частини 1 статті 295 ГКУ агентська діяльність є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок (частина 1 статті 297 ГКУ).

Частиною 1 статті 301 ГКУ визначено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє.

При цьому, підпунктом 196.1.11 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс) передбачено, що операції з надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Разом з цим, статтею 901 глави 63 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦКУ) визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Поряд з цим, частиною 1 статті 528 ЦКУ передбачається, що виконання обов'язку щодо зобов’язання може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок виконавця виконати зобов'язання особисто.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань, визначену пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін, і згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу надати покупцю за його вимогою.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (підпункт «д» пункту 201.1 статті 201 Кодексу).

Враховуючи викладене, податкова накладна на суму наданих послуг, здійснених на митній території України, складається на покупця (отримувача послуг), який зазначається у договорі на постачання послуг, незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за надані нерезиденту послуги покладено на іншу особу (морського агента).

Що стосується застосування норм пункту 189.4 статті 189 Кодексу, то слід зазначити, що цим пунктом визначені особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління.

 

 

До списку